Налаштування проксі у Linux (Ubuntu)

Покрокова інструкція, як підключити проксі Prokso у Linux (Ubuntu). Займе кілька хвилин.

Крок 1. Візьміть дані проксі в особистому кабінеті

Відкрийте план і скопіюйте хост gw.prokso.com, порт, логін і пароль. Порт 823 — HTTP, 824 — SOCKS5 (обидва дають новий IP на кожен запит); порти 10000–20000 — фіксований IP (sticky-сесія) до 120 хвилин, працюють і як HTTP, і як SOCKS5 (кожен порт — окрема адреса). Країну задають у логіні: логін__cr.ua.

Крок 2. Системний проксі в GNOME

Відкрийте «Налаштування» → «Мережа» → «Мережевий проксі» і виберіть ручний режим. Для HTTP і HTTPS вкажіть gw.prokso.com і порт 823 або фіксований 10000–20000, для SOCKS — фіксований 10000–20000 (один IP) або 824 (новий IP на кожен запит). Полів для логіна й пароля тут немає, тому на сторінці плану в кабінеті додайте свій IP у блок «Доступ за IP без пароля» (білий список).

Крок 3. Проксі для терміналу

Команди в терміналі (curl, wget, apt, pip) беруть проксі зі змінних http_proxy і https_proxy. Логін і пароль вписуються прямо в адресу. Код нижче діє до закриття терміналу.

# proxy for the current terminal session
export http_proxy="http://ЛОГІН:ПАРОЛЬ@gw.prokso.com:823"
export https_proxy="$http_proxy"
export HTTP_PROXY="$http_proxy"
export HTTPS_PROXY="$http_proxy"

# check
curl https://api.ipify.org

Крок 4. Щоб діяло постійно

Додайте змінні в ~/.bashrc, як у прикладі нижче (у ньому фіксований порт 10001 — замініть на свій або на 823). Якщо в паролі є символи @, : або #, закодуйте їх (наприклад, @ → %40), інакше адреса зламається.

# add to ~/.bashrc so every new terminal uses it
echo 'export http_proxy="http://ЛОГІН:ПАРОЛЬ@gw.prokso.com:10001"' >> ~/.bashrc
echo 'export https_proxy="$http_proxy"' >> ~/.bashrc
source ~/.bashrc

# turn the proxy off in the current session
unset http_proxy https_proxy HTTP_PROXY HTTPS_PROXY

Крок 5. Перевірте в терміналі

У тому ж терміналі виконайте curl https://api.ipify.org — має повернутися IP проксі, а не ваш. Системний проксі GNOME перевірте на сторінці «Мій IP» у Chrome або у Firefox із системними налаштуваннями проксі.

Два різні проксі: для вікон і для термінала

У Linux це два незалежні налаштування. Системний проксі GNOME використовують графічні програми. Термінал його не бачить: команди беруть проксі зі змінних середовища. Тому «в браузері працює, а в терміналі ні» — звичайна ситуація, а не помилка.

Змінні http_proxy і https_proxy розуміють curl, wget, pip, git і більшість утиліт. Частина програм читає лише варіант у верхньому регістрі, тому в прикладах задано обидва.

Якщо команди не йдуть через проксі

• Змінні задано в іншому терміналі. export діє лише в тій сесії, де його виконано. Перевірте командою echo $https_proxy.
• Спецсимволи в паролі. Символи @, : і # в адресі потрібно закодувати, інакше адреса розбирається неправильно.
• Задано змінну no_proxy. Адреси з неї йдуть напряму. Подивіться її значення командою echo $no_proxy.
• Команду запущено через sudo. За замовчуванням sudo не передає змінні середовища — використовуйте sudo -E.
• Програма ігнорує змінні. Деякі мають власний параметр проксі в налаштуваннях або в командному рядку.

Службові програми та Docker

Служби systemd і Docker не читають ~/.bashrc. Для них проксі задається в їхніх власних налаштуваннях: у файлі служби або в конфігурації Docker. Експорт у терміналі на них не діє.

Як не залишити пароль на видноті

Адреса з логіном і паролем у ~/.bashrc зберігається відкритим текстом, а команда з паролем залишається в історії термінала. На спільному сервері замість пароля ввімкніть доступ за IP: додайте адресу сервера в блок «Доступ за IP без пароля» на сторінці плану й використовуйте адресу проксі без логіна.