Безкоштовні проксі: чим ви ризикуєте і коли вони доречні

Запит «безкоштовні проксі» — один із найчастіших у темі. Списки з тисячами адрес справді існують, і частина з них навіть відповідає. Питання не в тому, чи вони працюють, а в тому, хто за ними стоїть і що відбувається з вашими даними.

Звідки беруться безкоштовні проксі

• неправильно налаштовані сервери, власники яких не знають, що через них ходять сторонні;
• заражені комп'ютери й роутери звичайних користувачів;
• сервери, які хтось підняв навмисно, щоб спостерігати за трафіком;
• пробні адреси платних сервісів, що швидко вимикаються.

У жодному з цих випадків ви не знаєте власника й не маєте з ним жодних домовленостей.

Чим ви ризикуєте

• Перехоплення даних. Усе, що йде без шифрування, власник проксі бачить повністю. Навіть для https-сайтів він бачить, куди саме ви заходите.
• Підміна вмісту. У незашифровані сторінки можуть вставити рекламу або шкідливий код.
• Блокування акаунтів. З однієї безкоштовної адреси одночасно заходять сотні людей — сайти сприймають це як атаку.
• Нестабільність. Адреса може зникнути посеред роботи.

Коли безкоштовний проксі доречний

Щоб один раз подивитися, як відкрита сторінка виглядає з іншої країни, і нічого не вводити. Для роботи з акаунтами, реклами, парсингу й усього, що пов'язано з грошима, він не годиться.

Що взяти натомість

Платний проксі не мусить бути дорогим. У Prokso ви платите за гігабайти, а не за місяць: серверні адреси — найдешевші, резидентські — для сайтів, які блокують дата-центри. Трафік не згорає, тож кількох гігабайтів вистачає надовго. Перевірити будь-який проксі можна безкоштовною перевіркою.

Як перевірити будь-який проксі перед роботою

Перш ніж довіряти адресі, перевірте три речі: чи відповідає вона взагалі, яку країну бачить сайт і чи не видно вашої справжньої IP. Перше й друге показує перевірка проксі, третє — сторінка Мій IP з тестом витоку WebRTC. Якщо адреса зі списку не проходить бодай один пункт, працювати через неї не варто.

Скільки трафіку потрібно для роботи

Як розпізнати підозрілий проксі, навіть платний

Ризики безкоштовних списків стосуються й дешевих сервісів без зрозумілого власника. Перед оплатою зверніть увагу на кілька ознак:

• Немає ні компанії, ні способу зв'язатися. Якщо щось піде не так, питати не буде з кого.
• Обіцяють трафік без обмежень за символічну ціну. Резидентський трафік у всіх коштує грошей, і така ціна зазвичай означає спільну перевантажену адресу.
• Просять встановити програму. Для звичайного проксі достатньо рядка підключення: адреса, порт, логін і пароль.
• Немає правил використання. Отже, через ту саму адресу може йти чужий спам, і сайти її вже заблокували.

Добра ознака — коли сервіс сам розповідає, звідки адреси, що заборонено робити через мережу і як повернути гроші, якщо щось не працює.

Що робити, якщо ви вже вводили дані через безкоштовний проксі

• змініть паролі від акаунтів, у які входили через нього, — почніть з пошти, бо через неї відновлюють усе інше;
• увімкніть двофакторний захист там, де він є;
• перегляньте список активних сеансів у пошті й соцмережах і завершіть незнайомі;
• приберіть проксі з налаштувань системи та браузера — як це зробити, описано в статті «Як вимкнути проксі».

Якщо через такий проксі ви вводили дані картки, повідомте банк: він може перевипустити картку.

Текстова сторінка без картинок важить десятки кілобайтів, тож один гігабайт — це тисячі переглядів. Для перевірки цін, видачі чи кількох акаунтів вистачає невеликого обсягу, а невикористаний залишок чекає на плані. Тому платний проксі з оплатою за трафік зазвичай обходиться дешевше, ніж час, утрачений на пошук живої безкоштовної адреси.