IPv4 чи IPv6: що важливо знати про проксі

Під час вибору проксі рано чи пізно постає питання: IPv4 чи IPv6. Одні пропозиції коштують помітно дешевше за інші, і різниця часто саме у версії адреси. Але дешевизна має свою ціну: частина сайтів IPv6 узагалі не відкриває, а чимало з них ставляться до таких адрес суворіше, ніж здається.

Нижче — що таке IPv4 і IPv6, чому адреси другої версії дешеві, де вони працюють, а де ні, і як перевірити, що сайт бачить саме ту адресу, на яку ви розраховуєте.

Дві версії однієї адреси

IP-адреса — номер пристрою в інтернеті. Сайт за ним розуміє, куди надіслати відповідь, а заразом — з якої країни й мережі прийшов запит. Версій у цих номерів дві.

IPv4 — стара й найпоширеніша версія. Адреса виглядає як чотири числа через крапку, наприклад 203.0.113.25. Загалом таких адрес близько 4,3 мільярда, і це менше, ніж пристроїв у світі.

IPv6 — нова версія. Адреса довга, з восьми груп через двокрапку, наприклад 2001:db8:85a3::8a2e:370:7334. Адрес у цій системі стільки, що їх вистачить на кожен пристрій з величезним запасом.

Довгі адреси IPv6 зазвичай записують скорочено. Нулі на початку групи пропускають, а кілька груп з одних нулів поспіль замінюють двома двокрапками. Тому та сама адреса може виглядати по-різному, і це не помилка.

Чому IPv4 закінчилися

Вільні IPv4 почали закінчуватися ще 2011 року, коли центральний пул роздав останні блоки регіональним реєстраторам. Європейський реєстратор видав останній вільний блок 2019 року. Відтоді нову адресу можна лише купити або орендувати в того, у кого вона вже є.

Тому провайдери економлять: одним IPv4 часто користується багато абонентів одразу через спільний вихід. А блоки для дата-центрів коштують реальних грошей, і це позначається на ціні проксі з IPv4.

Чому проксі IPv6 дешеві

З IPv6 ситуація протилежна. Провайдер зазвичай видає клієнту не одну адресу, а цілу підмережу — найчастіше /64. У ній більше адрес, ніж у всьому інтернеті IPv4. Власник сервера може роздати з такої підмережі мільйони адрес майже без витрат.

Звідси й низькі ціни на проксі IPv6: адрес багато, і кожна обходиться в копійки. Але в цього достатку є зворотний бік, і про нього знають не лише продавці, а й сайти.

Одна підмережа — один користувач

Якщо домашньому абонентові зазвичай дістається ціла підмережа /64, сайту немає сенсу вважати кожну адресу в ній окремою людиною. Багато сайтів так і роблять: ліміти, блокування й репутація рахуються для всієї підмережі /64 одразу.

Для проксі це означає просту річ. Тисяча адрес IPv6 з однієї підмережі для такого сайту може виглядати як один користувач. Якщо підмережа отримала обмеження, його отримали всі адреси в ній одразу.

Тому під час вибору IPv6 важлива не кількість адрес, а кількість різних підмереж. Сто адрес зі ста різних підмереж корисніші, ніж мільйон з однієї.

З IPv4 логіка схожа, тільки масштаб інший. Сайти теж дивляться на сусідні адреси і на те, кому належить мережа. Але домашній абонент з IPv4 зазвичай отримує одну адресу, а не мільйони, тому кожна така адреса для сайту важить більше. Саме тому майданчики з акаунтами частіше довіряють домашнім IPv4, ніж адресам із великої IPv6-підмережі.

Не всі сайти розуміють IPv6

Великі майданчики, пошуковики й соцмережі давно працюють за обома версіями. Але чимало менших сайтів, частина інтернет-магазинів, локальних сервісів і старих систем досі доступні лише за IPv4. Щоб відкрити їх за IPv6, у сайту просто немає потрібної адреси.

Якщо проксі виходить в інтернет лише за IPv6, такий сайт через нього не відкриється. Ви отримаєте помилку з'єднання або тайм-аут, хоча проксі справний. Це часта причина плутанини, коли «проксі не працює» лише на деяких сайтах.

Перевірити, чи є в сайту IPv6, можна командою nslookup або dig: якщо в домену є запис типу AAAA, адреса IPv6 у нього є. Якщо є лише запис A, сайт доступний тільки за IPv4.

Dual-stack: коли працюють обидві версії

Більшість сучасних мереж працюють у режимі dual-stack: у пристрою є і IPv4, і IPv6. Коли ви відкриваєте сайт із підтримкою обох версій, система зазвичай обирає IPv6, а в разі проблем перемикається на IPv4.

Це зручно для звичайного інтернету, але з проксі створює несподіванки. Сайт може бачити то одну версію адреси, то іншу, залежно від того, як налаштовані проксі, програма і сам сайт. Тому покладатися на здогадки не варто — краще перевірити.

Особливо це стосується мобільного інтернету. Багато мобільних операторів у Європі вже роздають абонентам IPv6, а IPv4 дають через спільний вихід на багатьох людей. Телефон, що роздає інтернет на ноутбук, може непомітно додати в роботу IPv6 там, де вдома його не було.

Як перевірити, яку адресу бачить сайт

1. Відкрийте через проксі сторінку мій IP. Адреса з чотирьох чисел через крапку — це IPv4, довга адреса з двокрапками — IPv6.
2. Звірте країну і тип мережі: вони мають відповідати тому, що ви обрали в генераторі кабінету.
3. Подивіться блок WebRTC на тій самій сторінці. Там не має бути вашої справжньої адреси — ні IPv4, ні IPv6.
4. Перевірте потрібний сайт окремо: якщо він відкривається напряму, але не через проксі, причина може бути у версії адреси.

У Prokso адреса підключення одна — gw.prokso.com, а яку адресу побачить сайт, перевірте на сторінці «Мій IP». Перевірка займає хвилину і знімає більшість питань ще до початку роботи.

Витік IPv6 з проксі IPv4

Є й зворотна проблема. Ви підключили проксі, сайт бачить адресу проксі, але ваш пристрій також має IPv6 від домашнього провайдера. Якщо якісь запити йдуть повз проксі, вони вирушають напряму за IPv6 і показують вашу справжню адресу.

Найчастіші причини такого витоку:

• WebRTC у браузері. Він може дізнатися адреси пристрою в обхід проксі, зокрема IPv6, і сайт побачить їх через скрипт.
• Програми, які не використовують системних налаштувань проксі й ходять у мережу напряму.
• Проксі налаштований лише в одному браузері, а акаунт відкритий ще й у застосунку на тому самому пристрої.
• Запити DNS ідуть через провайдера, а не через проксі, і видають, які сайти ви відкриваєте.

Що з цим робити: в антидетекті виставте для WebRTC режим підміни або вимкнення, у звичайному браузері використовуйте розширення для керування WebRTC. Якщо IPv6 вам не потрібен, його можна вимкнути в налаштуваннях мережевого підключення системи. Після будь-яких змін знову відкрийте сторінку «мій IP» і переконайтеся, що справжньої адреси там немає.

Коли IPv6 підходить, а коли потрібен IPv4

Останній рядок стосується не лише версії адреси. Частина сайтів закрита для всіх адрес сервісу — список є на сторінці закриті сайти.

Якщо вам потрібен «свій» постійний IPv4, а не адреса зі спільного пулу, прочитайте статтю IPv4 і статичні проксі: чим замінити. А про те, як влаштовані домашні адреси і чому майданчики їм довіряють, розповідає сторінка резидентські проксі.

Короткий список перед стартом

• Дізнайтеся, чи є в потрібного сайту IPv6: запис AAAA в DNS.
• Для акаунтів орієнтуйтеся на IPv4 і цілісний профіль браузера.
• Для IPv6 рахуйте підмережі, а не окремі адреси.
• Перевірте адресу і WebRTC на сторінці «мій IP» у кожному профілі.
• Якщо IPv6 на пристрої не потрібен, вимкніть його, щоб не було витоків.